Тетяна Іванівна Царенко
Народилася Тетяна Іванівна 24 квітня 1966 року в селі
Перше Травня Обухівського району Київської області. Після школи закінчила
Богуславське професійно-технічне
училище, працювала перукарем, помічником вихователя, лаборантом, секретарем.
Відвідувала літературну студію
імені Андрія Малишка при
Обухівській міськрайонній газеті та
«Радосинь» при Національній спілці письменників
України.
З 1984
року проживає у місті Узині на Білоцерківщині. Добірки ліричних творів Тетяни
Царенко друкувались у місцевих газетах Обухова, Білої Церкви, столичній
періодиці . Працюючи з дітьми, Тетяна Іванівна почала писати віршовані мініатюри для найменшеньких. У
літературному доробку Тетяни Царенко: книга лірики «Тобі»(2005), дитячі книги
«Чому цапа звати цапом?»(2006), «Чаклун-Лісовик»(2006), «Чудасія»(2008) . За
високохудожні книги для дітей у 2006 році Тетяна Царенко нагород-жена літературно-
мистецькою премією американських
меценатів Марії та Івана Гнипів. Природне
педагогічне обдарування Тетяни Іванівни дозволяє їй працювати з літера-турно обдарованими дітьми Узина. Вона
очолює дитячу студію при Білоцерківсько-му районному будинку дитячої та юнацької
творчості. У 2012 році
Тетяна Іванівна Царенко прийнята в члени Національної спілки письменників
України.
Літературний доробок
письменниці:
Перша збірка
оприлюднює лише незначну частину доробку авторки. Інтимна лірика,
роздуми про взаємини жінки й чоловіка, проникнуті любов*ю роздуми над життям і
смертю, над плинністю часу і вічністю, над свободою і
самозреченням, над материнством. Задуманий авторкою оригінальний дизайн обкладинки
у вигляді конверта, адресованого «тобі», зразу ж дає зрозуміти про що йтиметься в книзі – певно ж це листи
до коханого. Поезія Тетяни Царенко не
надумана, вона правдива без фальші, усе,
про що пише авторка, так чи інакше колись переживали і ми, її настрої й почуття знайомі, близькі кожному з нас,
а тому вірші ці щирі, довірливі, в
них є щось задушевно-домашнє і тепле.
Царенко Т.І.
Тобі: лірика/ Тетяна Царенко; ред. В.
Трубай.- Біла Церква: вид. О. Пшонківський, «Яніна», 2005.- 60с.
Пригнічена
тиша
Листа тобі пише,
Та
слів не побачих
Куди вони
щезли?
До серця
примерзли,
Тому я і плачу.
Усе зрозуміло:
Як чорне, то й біле,
Як вірність, то й зрада.
Даремно, та тиша
Листа тобі пише.
Я знаю
всю правду:
Ти винен,
ти грішний.
Як
страшно, як смішно
Ту мить
проклинати.
Пробач
мені, любий,
Знов
просяться губи
Тебе
цілувати…
*****
Царенко Т.І.
Чому Цапа звати Цапом?: поезії для дітей/
Тетяна Царенко; ред. В. Трубай; худ. О. Беркутенко.-Обухів: вид. В.Карасьов,
2006.- 26с.:ілюстр.
Книга віршів розрахована на
читачів-дошкільників, кольорово
оформлена, художницею Оленою Беркутенко, видана у видавництві м. Обухів за сприяння меценатів Марії та Івана
Гнипів (Каліфорнія США). .
По городу
ходить
ЦАП, ЦАП! –
капусту,
Моркву – ЦАП!
Цілий
день усе він
ЦАПав,
то
й прозвали
його –
ЦАПОМ!
*****
КОМАРИК – ЗАБУДЬКО
Комарика – комара
Доганяє мошкара:
- Почекай, комарику,
Віддай нам
ліхтарика!
Ти ж ліхтарика в нас
брав?
-
Ну…брав.
-
Ти у темний ліс
літав?
-
Ну…літав!
-
Так чому не
повернув?
-
Бо забув…
-
Повертай же, не
барися!
-
Я забув… де він
подівся…
 |
Царенко Т.І.
Чаклун-Лісовик: вірші для дітей/ Тетяна Царенко; ред. В.Трубай;
худ. О.Беркутенко.- Обухів: вид. В. Карасьов, 2006.- 12с.: ілюстр.
Книга віршів для дітей- дошкільників ,
оформлена художником Оленою Беркутенко, видана
в Обухові коштом меценатів Марії та Івана Гнипів (Каліфорнія США).
Лісовик чаклує в лісі:
-Кара-бара!
Бісі-місі!
Мара-бара-кара-кесь!
Розступився
ліс увесь!
Хочу я
начаклувати
Сироїжечок
багато.
Там, де тупну я
ногою,
Хай зростуть вони юрбою!
Наварю грибного
супу –
Кара –бара! Тупу
–тупу!
*****
Лісовик ще дужче тупа,
Надриває бідний
пупа.
Так
завівся, так завівся!
Тупа –
гупа..Аж стомився!
Озирнувся – що
за лихо?
В лісі
стало тихо – тихо.
- Мріяв я начаклувати
Сироїжечок багато,
А позаду
ціле море…
Червоненьких
мухоморів.
І
звірята зникли десь…
Кара,
бара, мара – кесь!
Царенко Т. І.
Чудасія: вірші для дітей / Тетяна Царенко;
ред. В.Трубай; худ. О.Беркутенко.- Обухів: вид. В.Карасьов, 2008.- 52с.:
ілюстр.
Книга
віршів для дітей вдало ілюстрована художницею Оленою Беркутенко, видана
у видавництві В.Карасьов в місті Обухів за сприяння меценатів Марії та Івана
Гнипів (Каліфорнія США).
Ну і день, що за день?
Чудасія, а не день!
Чи ви чули, чи не чули,
Як я
сонце проковтнула?
Що, не чули? Та
ви що?!
Це ж
для мене – абищо!
Я беру
його промінчик,
Закручую на мізинчик,
Немов
стрічечку, і в рот…
І
ковтаю, як компот.
От і
все. І привіт!
Сонце
світить у живіт!
Що не
чули? Ну даєте,
Наче
з іншої планети!
*****
Ну і
день, що за день?
Чудасія, а не день!
Чи ви чули, чи
не чули,
Як я в
космос дременула?
Що,
не чули? Та ви що?!
Це ж
для мене – абищо!
Без
ніякого секрету
Збила
з віників ракету,
Натиснула на
педалі
І все вище, і
все далі…
Аж на
Місяць погулять,
І всього секунд
на п’ять!
Що не чули? Ну даєте,
Ви що – з іншої
планети?
Немає коментарів:
Дописати коментар