Плекаймо рідне слово і пісню.
Під такою назвою в Маловільшанському навчально – виховному комплексі „Загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів – дитячому садку” в рамках тижня української писемності та мови відбулася творча зустріч учнівської молоді з Анатолієм Івановичем Кульчицьким – заслуженим працівником культури України, членом президії Українського фонду культури
Творчу зустріч організувала Віра Тодосівна Тищенко - вчитель української мови та літератури, Катерина Олексіївна Черненко - бібліотекар шкільної бібліотеки спільно з Любов Олександрівною Захожою бібліотекарем сільської бібліотеки, за сприяння центральної районної бібліотеки.
Господиня навчального закладу - Галина Віталіївна Кучма, привітно зустріла гостей. Серед них Борис Йосипович Кашкін – вчений - історик, кандидат історичних наук, почесний професор Білоцерківського Національного аграрного університету.
Старшокласники з особливою увагою сприйняли довірливу розповідь Бориса Йосиповича про давню дружбу з Анатолієм Івановичем, про спільні подорожі безмежними просторами Радянського Союзу.
Та де б Анатолій Іванович не бував (об'їздив 22 країни світу), скрізь популяризував українське слово і пісню.
А.І. Кульчицький розповів учням про гордість Білої Церкви і всієї України, живого класика Віктора Олександровича Міняйла, який в 1996 році отримав найвищу літературну нагороду Національну премію ім.Т.Г.Шевченка за роман «Вічний Іван». Знамениті письменники і колеги, в літературних колах, визнають його найвидатнішим стилістом. Йому нещодавно виповнилось 93 роки та він ще у формі: жартує і продовжує творити.
Анатолій Іванович поділився секретами своєї творчості: «Найкращі пісні пишуться на одному пориві душі і серця». В його доробку більше 600 пісень, сім вокальних циклів, 33 пісні про Білу Церкву та Білоцерківщину. А ще він автор гімну «Білоцерківщина – мій отчий край» та багатьох інших. В органному залі, від дня його відкриття (1990р.), на кожному масовому заході звучать у запису позивні пісні «Освідчення» у виконанні органістки Тетяни Орлової.
Зачаровано учні слухали авторські пісні та на слова: Б.І.Олійника, П.С.Ральченка, В.І. Дідківського, Л. Федорука, О.Хмельовського та інших. Автор сам і разом з Б.Й.Кашкіним задушевно виконував пісні: про Україну, про Білоцерківщину, про школу та жартівливого характеру. Слухачі пройнялися талантом композитора, музиканта, поета і виконавця. Свято було надзвичайно цікаве, переплетене жартами і найкращими побажаннями. Митець наголосив, щоб учні не забували своєї рідної школи, села, своїх батьків, друзів.
На зустріч зібралися небайдужі до пісні, до українського слова, а це майже весь колектив школи. Дитячі очі горіли не підробленою цікавістю і було видно, що вони отримують справжню насолоду.
Анатолій Іванович подарував школі власні книги, закладки та цікаві газети.
Борис Йосипович передав у шкільну бібліотеку рекламні буклети присвячені Білоцерківському Національному аграрному університету (який має прекрасні традиції і славу серед вузів України), а також наголосив, що йому дуже приємно зустрічатися з учнівською молоддю, адже серед них є майбутні студенти університету.
За словами Віри Тодосівни, зерно, вкинуте в родючу землю неодмінно проросте. Навзаєм учні 9 класу підготували огляд «Літературними стежками Білоцерківщини» .
Школа (наступного року буде відзначати своє століття) вразила ошатністю, чистотою, затишком і теплом сердець. Гордістю школи є музей «Українська світлиця» яким з любов'ю опікується В.Т. Тищенко.
Приємно, підкреслила Галина Віталіївна - директор школи, що такі патріоти і подвижники культурної діяльності як А.І. Кульчицький та Б.Й.Кашкін, знаходять час для спілкування зі школярами. Вона зізналася, що маленькою дівчинкою, закохалася в пісенну і поетичну творчість Анатолія Івановича через пісню «Теорема Піфагора».
Сподіваємося, що ця зустріч надовго залишиться в пам'яті присутніх .
