понеділок, 6 лютого 2017 р.

Письменники-краяни – лауреати Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки.

                                                                                              Віртуальна виставка
 Обласна літературна премія імені Григорія Косинки заснована Київською обласною державною адміністрацією в 2001 році для відзначення найкращих здобутків поетів, прозаїків, драматургів і літературних критиків, які постійно проживають в Київській області.

     Премія присуджується головою Київської обласної державної адміністрації щорічно за найкращий художній чи літературно-критичний твір, що відзначається високою літературною майстерністю, утверджує ідеали гуманізму та українську національну ідею, високі духовні цінності, є вагомим внеском у національне культурне відродження і становлення української державності.
      Комісія з розгляду питань щодо присудження Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки є органом, що підпорядковується голові Київської обласної державної адміністрації і утворена для відбирання творів та попереднього розгляду питань щодо кандидатур на присудження Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки.
     Персональний склад комісії затверджується головою  Київської обласної державної адміністрації строком на 3 роки за поданням голови Київського обласного творчого об`єднання письменників – членів національної спілки письменників України та начальника управління культури облдержадміністрації в кількості 10 осіб.
    Присудження премії провадиться розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації.

 Першим письменником обласну літературну премію імені Григорія Косинки  отримала

Опанасенко
Ніна Петрівна
(21.01.1942 – 17.07.2013)

Народилася Ніна Петрівнав селі Мар’янівка Васильківського району Київської області в родині селянина. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Будучи тяжко хворою,  на лікарняному ліжку отримала диплом з відзнакою (1973).
Член НСП України з 1986 року. З 80-х років проживала у м. Біла Церква.
     Нагороджена міжнародною пам’ятною медаллю «Тим, що здолали долю» (1993), орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2001), лауреат літературної премії ім. О. Бойченка (1989), Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького (1993), обласної літературної премії  ім. Г. Косинки (2002). Почесний громадянин м. Біла Церква (2007).
     Автор поетичних збірок «Солнечное эхо» (1975), «Ветка в        окне» (1984), «Упавший лист» (1987), «Время растить радость» (1988), «Здравствуй, день» (1987), «Ночь разбросала светлячки» (1990), «Стрічати зірку і людину» (1993),  «Зболена душа не сиротіє» (1996), «І всміхається щастя мені» (1997), «О четвертій над ранок» (2001), «Бігли білочки з ялини» (2002), «Квітка ломикамінь» (2002), «Захочемо – набудемось» (2005), прозових- «Що болить тобі, мій колосочку» (2004),  «Всіх наділяю серцем чистим» (2005),    «Зачарована Катруся» (2006), «Переінакшене щодення» (2007), «У білому, зеленому, у синьому саду», «Вибране», «І чую ваше сердечне…».

 
         Київську обласну премію ім. Григорія Косинки Ніна Петрівна Опанасенко отримала  в 2002 році за збірку поезій «Квітка ломикамінь»







Гудима
Андрій Дмитрович
(19.07.1937)

Народився Андрій Дмитрович в селі Слобода-Носковецька Жмеринського району Вінницької області в селянській родині. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1964). Доцент кафедри ботаніки і фізіології рослин Білоцерківського державного аграрного університету. Кандидат сільськогосподарських наук. Нині на заслуженому відпочинку.
     Лауреат літературної премії ім. М. Трублаїні (1968), Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя-Левицького (1992) та республіканської ім. І.С. Нечуя-Левицького (1996), республіканської ім. М. Коцюбинського (1994), обласної літературної премії ім. Г. Косинки (2007),  почесний громадянин  м. Білої Церкви. Член СП України з 1977 року.
     Автор збірок «Брость» (1969), «Жниво» (1976), «Жайворонкова пора» (1977), «Позиція серця» (1984), «Родиземля» (1987), «Дзвони над Россю» (1988), «Обличчя любові» (1995), поем та віршованих романів «Устим Кармелюк» (1992), «Северин Наливайко» (1995), «Клекотіли орли» (1998), «На вівтар волі» (1999), «Сповідь Мазепи» (2003), романів і повістей «Чуже весілля» (1985), «Поклонитися любові» (1991), «Кара без вини» (1993), «Чорне сонце» (1993), «Хресна дорога» (1997), «Лихо не спить» (2000),  «Під знаком біди» (2002), Творів в 4-х томах (2006), «Тече до Бога моя сльоза» (2007), «Солодкі плоди гіркого кореня» (2003), «Поза очима Мінерви», «Спокута» (2012), «Шляхами долі» (2012), «Заручники» (2013), «Ало, Слобо
да на дроті» (2014), «Третє пришестя» - ІІІ видання  (2014).

 Київську обласну премію ім.. Григорія Косинки Андрій Дмитрович Гудима отримав в 2006  році за книги поезій та публіцистики у 4 томах.

 Гай
Анатолій Іванович
(15.10.1952)
     Народився Анатолій Іванович в с. Бірки Олександрійського району Кіровоградської області в сім’ї колгоспників.  В 1974 р. з відзнакою закінчив факультет журналістики Київського державного університету  ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю „журналіст-кореспондент газети”. Працював  кореспондентом обласної газети, служив у Збройних Силах СРСР на посадах  військового кореспондента і редактора військової газети,  як військовий журналіст, побував у „гарячих” точках, що знайшло відображення в його документальних повістях і оповіданнях. Після звільнення з військової служби майже три десятиліття проживає у м. Біла Церква.  
    Лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького (1995), обласної літературної премії ім. Г. Косинки (2007). Голова Білоцерківської міської та Київської обласної письменницьких організацій НСПУ, голова Київського обласного творчого об’єднання «Культура» та член комісії обласної літературної премії  ім. Г. Косинки, лауреат Державної премії ім. Богдана Хмельницького та міжнародної премії ім. Івана Кошелівця, член ради та президії Національної спілки письменників України, ради з питань культури і духовності при голові Київської облдержадміністрації. Відзначений дев’ятьма державними нагородами. Нагороджений дипломом Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота фортуна» та медаллю «Незалежність України».
     Автор книг прози для дітей та дорослих «Зажинки» (1984), «Хамаль – місяць весняний»(1985), «Сім струн райдуги» (1985), «Тиша над полігоном» (1986), «На тих афганських рубежах» (1991), «Біла Церка. Шлях крізь віки» (у співавторстві 1994), «Чорна рота» (1995), «Вужик» (1998), «Палаючий перевал» (1999), «У нас афганцями їх звуть» (1999), «Блаженна Марія» (2002),«Дивізія гвардійського гарту» (2002), «Золото колосся і зірок» (2003), «Хліборобська зоря» (2003),  «Біла Церква – Афганістан – Вічність» (2004),  «Т.Г. Шевченко і Київщина: історія трьох поезій» (2004), «Київщина в творчості Т.Г. Шевченка» (у співавторстві, 2004) «Мальовнича Київщина Т.Г. Шевченка» (укр., рос., англ., 2004),  «Там, за Гіндукушем» (2006), «Розхристане буття» (2007), «Вірність гвардійському знамену» (2012), «Іменна гільза» (2012), «Відлуння двох воєн» (2014), «Крапля нашої крові на чужім знамені» (2014), «Вогнені рубежі прапороносців» (2017).
   Упорядник антології поетів Київщини „Ота стежина в нашім краю”(2007), Київського обласного тому Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років (2008),  двохтомника „Сльоза пекучої пам’яті” (2009), антології письменників Київщини до 65-річчя Перемоги над гітлерівською Німеччиною „З глибини всенародного подвигу” (2010), антології письменників – членів білоцерківської міської організації НСПУ „Літературна Білоцерківщина” (2008).


      Київську обласну премію ім.. Григорія Косинки Гай Анатолій Іванович отримав у 2007 році за збірку оповідань «Розхристане буття», збірку повістей «Там, за Гіндукушем» та за впорядкування антології поетів Київщини «Ота стежина в нашім  краю».







                                                                            
                                                                           Гай
Галина Семенівна
(3.12.1956)

     Народилася  Галина Семенівна в с. Медведівці Чигиринського району Черкаської області в родині службовців. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (1984). З 1982 року проживає у Білій Церкві. Працювала в редакціях міських газет.   З 1993 року – редактор видавництва «Буква» м. Біла Церква.
     Лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького (2005), член Національної спілки письменників України з 2004 року, лауреат обласної премії ім. Г. Косинки, нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ст.,  почесною відзнакою спілки письменників, почесною відзнакою міського голови.
     Автор поетичних збірок «Під корою вдаваного спокою» (2003), «Ера тонких енергій» (2005), «Доторк» (2006), «Не обминеш своїх доріг» (2011), «Вічність яблуком впаде» (2016).


Київську обласну премію ім.. Григорія Косинки Галина Семенівна Гай  отримала  в 2011 році за книгу віршів і поем  «Не обминеш своїх д      


      Дідківський
Володимир Іванович
(29.09.1956)

Народився  Володимир Іванович в селі Зрайки Володарського району на Київщині в селянській родині. Закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (1983). Викладав українську мову та літературу в школах Володарщини, працював на адміністративній посаді. З 1989 року працює вчителем української мови та літератури в ЗОШ І–ІІІ ступенів №15 м. Білої Церкви. Працює з обдарованою молоддю, керівник клубу поетів-початківців «Поетичні озерця», що працює на базі Білоцерківської центральної районної бібліотеки з 2007 р.
 Лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького (2001), Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки, член Національної спілки письменників України з 2000 року.
    Автор книжок гумору «Всім по шматочку» (1979), «Ярмо» (1999), «Дзвін» (2001), «Лісова гімназія» (2003), «Аби не гірше» (2007),  «Замріяна голубінь» (2014), «Став учитель депутатом» (2014),  «Чужа вишня» (2016), літературних розвідок, статей, навчальних посібників.
         Київську обласну премію ім.. Григорія Косинки Володимир Іванович Дідківський отримав в 2015  році за книгу гумору «Став учитель депутатом»


З творами письменників-лауреатів ви можете познайомитись в Білоцерківській центральній районній бібліотеці. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Популярні публікації