Плекаймо рідне слово і пісню.
        Під такою назвою в Маловільшанському навчально – виховному комплексі    „Загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів – дитячому садку” в рамках тижня української писемності та мови відбулася творча зустріч  учнівської молоді з Анатолієм Івановичем Кульчицьким – заслуженим працівником культури України, членом президії Українського фонду культури
       Творчу зустріч організувала Віра Тодосівна Тищенко - вчитель української мови та літератури,  Катерина Олексіївна Черненко - бібліотекар шкільної бібліотеки спільно з Любов Олександрівною Захожою  бібліотекарем  сільської  бібліотеки, за сприяння центральної районної бібліотеки.
       Господиня навчального закладу - Галина Віталіївна Кучма, привітно зустріла гостей. Серед них   Борис Йосипович Кашкін – вчений -  історик, кандидат історичних наук, почесний професор Білоцерківського Національного аграрного університету.
     Старшокласники  з  особливою увагою   сприйняли довірливу розповідь Бориса Йосиповича  про давню дружбу з Анатолієм Івановичем, про спільні подорожі    безмежними просторами Радянського Союзу.   
    Та де б Анатолій Іванович не бував   (об'їздив 22 країни світу), скрізь   популяризував українське слово і пісню.
    А.І. Кульчицький  розповів  учням про гордість Білої Церкви і всієї України, живого класика Віктора Олександровича Міняйла, який в  1996 році отримав найвищу літературну нагороду Національну премію ім.Т.Г.Шевченка за роман «Вічний Іван». Знамениті письменники і колеги, в літературних колах, визнають його найвидатнішим стилістом. Йому нещодавно виповнилось 93 роки та він ще у формі: жартує і продовжує творити.
   Анатолій Іванович  поділився секретами своєї творчості: «Найкращі пісні пишуться на одному  пориві душі і серця». В його доробку більше 600 пісень, сім вокальних циклів, 33 пісні про Білу Церкву та Білоцерківщину. А ще він автор гімну «Білоцерківщина – мій отчий край» та  багатьох  інших.  В органному залі, від дня його відкриття (1990р.), на кожному масовому заході звучать у запису позивні пісні «Освідчення» у виконанні органістки Тетяни Орлової.
   Зачаровано учні слухали авторські пісні  та  на слова: Б.І.Олійника, П.С.Ральченка, В.І. Дідківського,  Л. Федорука, О.Хмельовського та  інших. Автор сам і разом з Б.Й.Кашкіним задушевно виконував пісні: про Україну, про Білоцерківщину, про школу та жартівливого  характеру.   Слухачі пройнялися талантом    композитора,   музиканта, поета і виконавця.  Свято  було надзвичайно цікаве, переплетене жартами і найкращими побажаннями.   Митець наголосив, щоб учні не забували своєї рідної  школи, села, своїх батьків, друзів.
    На зустріч зібралися  небайдужі до пісні, до українського слова, а це майже  весь колектив школи. Дитячі очі горіли не підробленою цікавістю і було видно, що вони отримують справжню насолоду.

   Анатолій Іванович подарував школі власні книги, закладки та цікаві газети.
Борис Йосипович передав у шкільну бібліотеку рекламні буклети присвячені Білоцерківському Національному аграрному університету (який має прекрасні традиції і славу серед вузів України), а також  наголосив, що йому дуже приємно зустрічатися з учнівською молоддю, адже серед них   є майбутні студенти   університету.
    За словами Віри Тодосівни,  зерно,  вкинуте в родючу землю  неодмінно проросте. Навзаєм учні 9 класу підготували огляд «Літературними стежками Білоцерківщини» .

   Школа (наступного року   буде відзначати своє століття) вразила ошатністю, чистотою, затишком і теплом сердець. Гордістю школи є музей «Українська світлиця»  яким з любов'ю опікується В.Т.  Тищенко.
   Приємно, підкреслила Галина Віталіївна - директор школи,   що такі патріоти і подвижники культурної діяльності як А.І. Кульчицький та Б.Й.Кашкін, знаходять час для спілкування  зі школярами. Вона зізналася, що    маленькою дівчинкою, закохалася в пісенну і поетичну творчість Анатолія Івановича через пісню «Теорема Піфагора».  
    Сподіваємося, що ця зустріч надовго залишиться в пам'яті  присутніх .