Внуки і творчі муки
По-собачому дідусь
Гавкає навмисне,
Рачки повзає татусь –
Коник норовистий,
Бабця чеше, ледь жива,
Танець в стилі «диско»,
Мама арію співа
Хриплуватим писком.
ТЮГ домашній аж кипить,
В розпалі вистава!
На стільці глядач сидить –
Внук-синочок Слава!
Смачна риба
Повертається з рибалки
Онучатко Рома
І кричить на всю гукалку:
- Смаж, бабусю, сома!
- Де ж той сом? –
Пита бабуся.-
Щось недобачаю…
- А ти смаж і не турбуйся –
Завтра упіймаю!
Невдалі канікули
- Ну, як канікули, Миколо?
- Та не дають дорослі жити!
То на город женуть, то в поле,
То поливати, то косити…
Скоріш би вже піти до школи
І там по-людськи відпочити!
Гібридна полуниця
В гості сват забрів до свата
На Йвана Купала…
Пляшку «вгріли» «сурогату»,
З їли метр сала…
Та й господар став хвалитись:
- В мене на городі
От-такенна соковита
Полуниця родить!..
Хоч і смерклося надворі,
Побрели на грядку…
Розчавили помідорів
Соток дві спочатку,
Огірки потолочили,
Моркву, патісони…
А затим лиш приблудили
В заповідну зону…
- Отут, свате, помаленьку
Лапайте, шукайте…
Натрапите на м’якеньке –
Враз до рота пхайте,
Бо ягода свіжа й чиста,
Скупана росою…
От налапав сват під листям
Щось м'яке рукою…
Ухопив, та полуничка
Зслизла, мов рибина…
З лоба сват змахнув росичку,
Нагинає спину…
Знов налапав… хапнув спритно
Та й до рота пхає…
- Як там, свате? Смачно, ситно?..
Господар питає.
- Смачно!.. – чавкнув сват і зразу
Вирячив зіниці. –
Тільки з лапами ще й разу
Не їв полуниці!
- Та не дають дорослі жити!
То на город женуть, то в поле,
То поливати, то косити…
Скоріш би вже піти до школи
І там по-людськи відпочити!
Гібридна полуниця
В гості сват забрів до свата
На Йвана Купала…
Пляшку «вгріли» «сурогату»,
З їли метр сала…
Та й господар став хвалитись:
- В мене на городі
От-такенна соковита
Полуниця родить!..
Хоч і смерклося надворі,
Побрели на грядку…
Розчавили помідорів
Соток дві спочатку,
Огірки потолочили,
Моркву, патісони…
А затим лиш приблудили
В заповідну зону…
- Отут, свате, помаленьку
Лапайте, шукайте…
Натрапите на м’якеньке –
Враз до рота пхайте,
Бо ягода свіжа й чиста,
Скупана росою…
От налапав сват під листям
Щось м'яке рукою…
Ухопив, та полуничка
Зслизла, мов рибина…
З лоба сват змахнув росичку,
Нагинає спину…
Знов налапав… хапнув спритно
Та й до рота пхає…
- Як там, свате? Смачно, ситно?..
Господар питає.
- Смачно!.. – чавкнув сват і зразу
Вирячив зіниці. –
Тільки з лапами ще й разу
Не їв полуниці!
Немає коментарів:
Дописати коментар