З нагоди відзначення 180-річчя від дня народження І.С. Нечуя-Левицького, у Білоцерківській центральній районній бібліотеці був проведений літературний діалог «Співець життя народного».
Як підкреслила ведуча А.А. Носовська, незважаючи на те, що дослідження масштабного здобутку І.С. Нечуя-Левицького займають не один десяток томів, він і досі залишається однією з найбільш загадкових та недооцінених постатей української літератури. Навіть сьогодні важко осягнути всю велич обдарування митця, якого Іван Франко недаремно назвав «всеобіймаючим оком України». Кадри мультимедійної презентації допомогли розкрити різні іпостасі І.С.Нечуя-Левицького: письменника, педагога, громадського діяча, науковця, перекладача, нещасливого закоханого, люблячого сина.
Значну частину виступу було присвячено періодам життя і творчості класика, пов’язаним із Білоцерківщиною, яка стала для письменника не лише місцем відпочинку, а й джерелом натхнення.
Активні користувачі бібліотеки: Г.О. Баланюк, Л. Г. Притула, Г.С. Сполович, О.П. Тітова – поділилися враженнями від прочитаних творів І.С. Нечуя-Левицького, зачитали найбільш яскраві фрагменти, відзначили актуальність для сучасних українців багатьох проблем, порушених автором, насамперед, проблем національної ідентичності та морально-етичного виховання.
Справжньою окрасою заходу став монолог неповторної баби Параски у майстерному виконанні О.П. Денисюк.
Пам’ять про Івана Семеновича Нечуя-Левицького живе в серцях вдячних нащадків. Його книги користуються незмінним попитом у читачів. І.С. Нечуй-Левицький залишив нам у спадок добірні зерна своїх творів, яким проростати ще через цілі століття. У них є майбутнє, є безсмертя, є вічність.
Немає коментарів:
Дописати коментар