Дисидентський рух – це рух, що виник в період
«хрущовського» правління, внаслідок значних репресій, переслідувань та
розстрілів. У перекладі з латини слово "дисидент" означає
"незгодний". Він існував у 1950 – 70-х роках. Не дуже велика,
проте дуже хоробра і поважна кількість людей відкрито критикували владу,
висловлювали своє невдоволення діями уряду, вимагали ширших національних,
релігійних та духовних прав. Цікаво те, що основну частину дисидентського
руху (80%) становила інтелігенція. Основні досягнення цього руху – це робота
Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», розповсюдження самвидаву,
зокрема журналу «Український вісник», утворення групи «шістдесятників» та
утворення Української Гельсінської групи.
До 40-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння
Генсільських угод у бібліотеці с.
Сухоліси проведено історичну годину.
Після перегляду відеофільму «Україна . Забута історія. Дисиденський рух
на Україні» присутні переконалися , що дисиденти
– дуже відважні люди, вони боролися за відродження національної ідеї і робили
це не за допомогою зброї, а за допомогою знань, розуму та винахідливості. Треба
мати неабияку хоробрість так відкрито виступати проти влади і ми пишаємось, що
живемо в країні, де історію
творять справжні українські патріоти.
Немає коментарів:
Дописати коментар