Не згодні: українська інтелігенція в русі опору 60-80 років ХХ століття

 9 листопада 2016 року Узинська міська бібліотека для дорослих запросила  учнів гімназії на історико-краєзнавчий ексурс. Вчитель історії Балахонова Р.Ф. у своєму виступі підкреслила, що на сьогодення ця тема дуже важлива, адже наша країна пройшла нелегкий шлях до свободи і незалежності. А бібліотекар Копитова Т.В. розповіла про роль української інтелігенції в русі опору 60-80 років ХХ століття. Пожвавлення в літературі, мистецтві, науці в цей час   пов'язують з “хрущовською відлигою”, але насправді були зрушення у прогресі людства: саме ці роки позначені рішучою боротьбою за соціальну справедливість, права людини, появою студентських заворушень, рок-музики, поп-музики, театру абсурду та інших видів авангардних напрямів. Українська культура розвивалася хоч і нерівно та строкато , але була невід'ємна від загальнолюдської культурної спільноти. Після смерті Сталіна в 1953 році стали доступніші твори раніше заборонених   письменників. Із багатьох тем знімалося “табу”.  Все сміливішими і розкутішими ставали не тільки письменники, а й творці вистав, кінофільмів, живописці, композитори. Але більшість боялися звинувачення в “націоналізмі” , хоч і переживали  за непросту долю українського народу.     Нові уявлення про покликання літератури яскраво проявилися в творах “шістдесятників”: В.Симоненка, М.Вінграновського, І.Драча, Б.Олійника. Д.Павличка, Ліни Костенко. Вірші Ліни Костенко одразу вразили читачів щирістю, теплотою, досконалістю, правдивістю. В поезію прийшла особистість. Ідея   українського відродження набувала все більшого поширення. Але нові віяння владі були не до вподоби. І збірку поезії “Зоряний інтеграл “ Л.Костенко за вказівкою зверху було заборонено. А потім почалися арешти, судилища. Л.Костенко їздила на суди, щоб морально підтримати своїх однодумців. А вона ж була під особливим наглядом, тому що відрізнялась сміливістю і прямотою своїх висловлювань. Нескореність Л.Костенко перед тоталітаризмом — це її людський подвиг, вона зберігала не тільки власну честь і гідність , а й честь і гідність рідної літератури. Її занесли до “чорного” списку на цілих 16 років, іі книги називали “антирадянськими”. Далі Копитова Т.В. більш детальніше розповіла про життевий та творчій шлях  Л.Костенко, В.Симоненка, Б.Олійника, М.Вінграновського.

 Наприкінці зустрічі учні ознайомились з викладкою літератури “Від     дисиденства до незалежності”.