16 липня у Вільнотарасівській
бібліотеці-філії відбулась народознавча година: “Вишитий рушник – оберіг на все
життя”. На заході були присутні корстувачі старшої вікової категорії та
юнацтво. Біля історико-народознавчої експозиції, яка з любов`ю облаштована у
бібліотеці, відбулося пізнавальне
спілкування. Зібрані тут атрибути народного побуту предків викликають хвилю
теплих, неперевершених емоцій. Чимало тут і рушників, які подарували місцеві майстрині. Бібліотекар
розповіла, що рушники здавна були поширені на Україні, як неодмінний атрибут
народного побуту, весільної і святкової обрядовості, як традиційна окраса
селянського житла.
Чільне місце у хаті, взагалі у
побуті українців, відводилось рушнику. Для нашого народу рушник - не просто
побутова річ, а традиційний вид народного мистецтва. Рушниками прикрашали
стіни, столи; ними перев`язували старостів на весіллі, на рушниках подавали хліб-сіль, зустрічали
гостей, рушник дарували на хрестини, в`язали ними кумів. Рушником накривали їжу на столі,
великодні кошики, коли несли у церкву святити крашанки та паски.
Як будували нову хату, то
сволок підіймали на рушниках, які потім дарували майстрам -будівельникам, а
коли стіни хати були зведені, в кутку вішали образ в рушнику.
У кожній місцевості
використовували свою техніку вишивання рушників, свій орнамент. У рушниках
Київщини, Чернігівщини, Полтавщини переважав рослинний, вертикально
розташований візерунок, використовувався тамбурний шов, гладь.
Подільські рушники мали
геометричний малюнок, який стилізував жіночі фігурки, зображення тварин.
Учасники заходу подякували Раїсі Юріївні
Лисак за цікаву пізнавальну інформацію
про глибинність народних традицій українців.
Немає коментарів:
Дописати коментар