пʼятниця, 27 квітня 2018 р.

Роки проходять, не минає біль

      32 роки пройшло, як світ дізнався про найбільшу техногенну катастрофу – вибух на Чорнобильській АЕС. 
   25 квітня члени клубу «Промінь надії» зібралися в читальному залі Центральної районної бібліотеки, щоби пригадати події страшної весни 1986 року. На годину-спогад завітали шановні гості: ліквідатор 1 категорії Чорнобильської АЕС – Анатолій Софронович Медвідь та голова ветеранcької організації пожежників – інвалідів Чорнобиля Олег Леонідович Бойко. 
   Захід розпочався переглядом фільму  «Чорнобиль: 30 років потому». Завідуюча відділом обслуговування Світлана Володимирівна Куштан розповіла про важкі години ліквідації аварії, про героїв,  які ціною свого життя вступили в нерівний бій із пожежею. «Мить героїзму завжди поступається місцем буденній роботі. А в Чорнобилі і будні були незвичайні», – наголосила ведуча.
    Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме  чорним вогнищем скорботи. Свідченням цього стали спогади запрошених гостей. Анатолій Софронович розповів, як проходила евакуація населення з ураженої території, а Олег Леонідович – про неймовірний героїзм пожежників у тяжких умовах катастрофи. 
   Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Учасники години-спогаду хвилиною мовчання  вшанували  загиблих  героїв-ліквідаторів.
  Зі  сльозами на очах виступала очевидиця тих подій Катерина Прокопівна Головач, евакуйована з міста Прип’яті. Власними споминами про жахливі часи поділилися інші учасники заходу.
   І досі скорботним дзвоном  звучать у пам’яті голос Чорнобильської катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Популярні публікації